Cover Image for Кассандра

Кассандра

Леся Українка
Issue TwoUkrainian Version

Читайте англійською у перекладі Ніни Маррі.

КАССАНДРА

Гелене,
торкнувся ти до виразки палкої,
але стерплю одважно, хочу щиро
порадитись тебе,— ти наймудріший
з усіх братів, гнучкий і тонкий розум
у тебе, як вогонь.

ГЕЛЕН

Або як вуж?
Фрігійський розум, сестро! Ми, троянці,
за довгий час облоги вже навчились
звиватися вужами. Що робити?
Коли б ти бачила, як Деїфоб
звивавсь перед лідійцем, ти б сказала,
що й другий брат гнучкий-тонкий зробився

КАССАНДРА

Не говори про гнучкість плаза,
для мене то не мудрість, а гидота.
Скажи мені по щирості, як брат
сестрі коханій: чи ти справді думав —
чи по пташках, чи просто, все одно,—
що в сих заручинах рятунок Трої
і що рятунок той дадуть лідійці?

ГЕЛЕН

Ти завдала мені трудне питання.
По щирості: раз думав, а раз ні.

КАССАНДРА

Як розуміти се?

ГЕЛЕН

А так. Спочатку
я певен був, побачивши те військо,
наїжене списами, незчисленне,
на силу свіже, на одвагу дуже,
що еллінам, потомленим війною,
знесиленим облогою, не встоять
проти царя, жадібного звитяги.
І певен я: коли б та перемога
була в руці в Гелени, в Поліксени
чи в Андромахи, чи в котрої хочеш,
та не в твоїй,— вона була б за нами.

КАССАНДРА

Чи й ти гадаєш так, що все нещастя
походить від Кассандри?

ГЕЛЕН

Хоч не все,
але багато.

КАССАНДРА

Брате! що ти кажеш?!

ГЕЛЕН

Ти щирості хотіла, і вволив я
твоє бажання, не моє, сестричко.
Та я тебе, Кассандро, не картаю,
невинна ти з своєї вдачі. Певне,
боги в тім винні, що дали тобі
пізнати правду, сили ж не дали,
щоб кермувати правдою. Ти бачиш
і, склавши руки або заломивши,
стоїш безвладна перед тим привиддям
страшної правди, мов закам’яніла,
немов на тебе глянула Медуза,
і тільки жах наводиш на людей.
А правда від того стає страшніша,
і люди тратять решту сили й глузду
або ідуть з одчаю на пропаще,
а ти тоді говориш: “Я ж казала!”

КАССАНДРА

А що ж би ти зробив?

ГЕЛЕН

Те, що роблю.
Я з правдою борюсь і сподіваюсь
її подужати і кермувати,
от як стерничий кораблем кермує.

КАССАНДРА

А Мойра, брате, невблаганна Мойра?
Її ж бо воля світом всім кермує,
а ти се мав би кермувати нею?

ГЕЛЕН

Не так, Кассандро. Мойра так врядила,
щоб був і світ, і море, і керманич,
і корабель, і бурі, і погода,
і скеля, і затока; Щоб була
і боротьба, й надія, й перемога,
і правда, і… неправда.

КАССАНДРА

Коли так —
вона бажає, щоб була й Кассандра.

ГЕЛЕН

І щоб Гелен боровсь проти Кассандри.
Оцю я правду бачу і борюся,
щоб нам троянський корабель стягти
з тієї мілизни, куди Кассандра
його загнала правдою своєю.

КАССАНДРА

А ти його неправдою врятуєш?

ГЕЛЕН

Що правда? Що неправда? Ту брехню,
що справдиться, всі правдою зовуть.
Одного разу раб мені збрехав,
що мій фіал украдено, бо просто
не хтілося йому шукать фіала,
а поки лінувався раб, то й справді
фіал було украдено. Де правда
була тут, де брехня? Тоненька смужка
брехню від правди ділить у минулім,
але в прийдешньому нема вже й смужки.

КАССАНДРА

Коли хто каже те, що й сам не вірить,
то се неправда явна.

ГЕЛЕН

А як скаже,
хоч в добрій вірі, тільки помилившись,
не до ладу, то се вже буде правда?

КАССАНДРА

А як же ти, Гелене, одріжняєш
брехню від правди?

ГЕЛЕН

Та ніяк. Я просто
даю їм спокій.

КАССАНДРА

Як же ти віщуєш?
Що кажеш людям?

ГЕЛЕН

Те, що треба, сестро,
те, що корисно або що почесно.

КАССАНДРА

Невже ніколи ти того не бачиш,
що буде, неминуче, невблаганне?
Невже тобі не каже в серці голос:
“Так буде, так! так буде, не інакше!”

 

Зображення: Френсіс Легат за Джорджем Ромні, Кассандра (Шекспір, Троїл і Крессіда), вперше надруковано у 1795. The Met.


Marko Cheremshyna, The Village Is Trembling

Marko CheremshynaTranslationYelyzaveta Bolotova

Over the third mountain yonder, the sky’s a-yawnin’. The glow wouldn’t let the sky sleep last night, searing the sky’s sides, mantling the sky’s face. The glow rested against the mountains, and unfasten its crimson-red girdle, and unclasp its necklace to line the air above the village with blood-red crosses, and unbraid its flaxen hair to let it flow on pearly clouds, […]

trans. by Yelyzaveta Bolotova

Ahatanhel Krymskyi, Andrii Lahovskyi

Ahatanhel KrymskyiLiubov KukharenkoTranslation

Due to his natural meekness vis-à-vis womankind, the professor once again did not believe for long that Zoe truly loved him. That same evening, during the walk, he abandoned the thought altogether. That change occurred in him quite easily. He and the three younger Schmidts walked rather far out from Tuapse, all the way to the Kadosh lighthouse, and, tired from walking, they settled to rest by the seaside. […]

trans. by Liubov Kukharenko