Читати англійською у перекладі Eriel Vitiaz.
Верба рипіла все: «Засни, засни…»
І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти,
блискучі, білі…Тихі, ніжні зорі,
спадали з неба – білі, непрозорі –
і клалися в намети…Біло, чисто
попід наметами. Ясне намисто
з кришталю грає і ряхтить усюди…
Я спала. Дихали так вільно груди.
По білих снах рожевії гадки
легенькі гаптували мережки,
і мрії ткались золото-блакитні,
спокійні, тихі, не такі, як літні…
Зображення: Олена Кульчицька. Зима. 1911 р. Папір, кольоровий лінорит. Джерело: photo-lviv.in.ua
